Як холестерин став «ворогом номер один» — і що ми пропустили

У середині 20-го століття кардіологія прийняла просту та переконливу модель: харчові жири підвищують рівень холестерину, холестерин викликає атеросклероз, а атеросклероз призводить до інфарктів та інсультів. Це було логічно, зрозуміло та легко пояснити. Але фізіологія людини складніша за одне лінійне рівняння.

Сьогодні дедалі більше досліджень ставить під сумнів спрощену демонізацію холестерину та харчових жирів. Стає дедалі очевиднішим, що проблема полягала не в самому холестерині, а в ширшому метаболічному контексті, в якому він функціонує.

Витоки гіпотези про жир

У 1950-х і 1960-х роках робота Анселя Кіз та дослідження «Сім країн» сильно вплинули на політику охорони здоров’я. Дослідження показало кореляцію між споживанням насичених жирів та смертністю від серцево-судинних захворювань. Однак з часом методологію критикували за вибіркове включення країн, обмежений контроль споживання цукру та недостатнє врахування змінних способу життя.

Незважаючи на ці побоювання, це повідомлення стало домінуючим. У 1977 році Сполучені Штати видали свої перші національні дієтичні рекомендації, що рекомендували скорочення споживання жирів.

Коли жир видаляли — що його замінювало?

Харчова промисловість швидко відреагувала. З продуктів видалили жир. Для збереження смаку та текстури додали цукор та рафіновані вуглеводи. Маркетинг продуктів з низьким вмістом жиру став потужним комерційним інструментом.

Починаючи з 1980-х років, рівень ожиріння та діабету 2 типу різко зріс. Згідно з даними Центрів контролю та профілактики захворювань, поширеність діабету в Сполучених Штатах за останні десятиліття зросла більш ніж утричі.

Що показують сучасні дослідження

Метааналіз 2010 року, опублікований в Американському журналі клінічного харчування, не виявив чітких доказів зв'язку споживання насичених жирів із серцево-судинними захворюваннями. У 2017 році велике міжнародне дослідження PURE, опубліковане в The Lancet, показало, що високе споживання вуглеводів пов'язане зі збільшенням смертності, тоді як помірне споживання жирів — ні.

Надлишок цукру та рафінованих вуглеводів зараз визнано ключовими факторами, що сприяють метаболічній дисфункції. Високе споживання цукру підвищує рівень тригліцеридів, знижує рівень холестерину ЛПВЩ, сприяє утворенню дрібних щільних частинок ЛПНЩ та сприяє хронічному запаленню. Інсулінорезистентність все частіше розуміється як центральний механізм розвитку атеросклерозу.

Поширена помилка: рівень холестерину підвищується лише через жирну їжу

Харчування є лише одним із факторів, що впливають на рівень холестерину, і часто не основним.

Генетика відіграє важливу роль. Сімейна гіперхолестеринемія – це спадкове захворювання, при якому організм виробляє надмірну кількість холестерину незалежно від харчових звичок. Навіть за умови суворого харчування рівень ЛПНЩ може залишатися високим.

Фізична недостатня активність сприяє зниженню рівня ЛПВЩ та несприятливому ліпідному балансу.

Надлишок цукру та рафінованих вуглеводів може значно підвищити рівень тригліцеридів та ЛПНЩ, навіть за відсутності високого споживання жирів.

Хронічний стрес і поганий сон підвищують рівень кортизолу, що впливає на обмін ліпідів і функцію печінки.

Дисфункція печінки та жовчного міхура може погіршити переробку та виведення холестерину.

Гормональний дисбаланс також впливає на рівень холестерину. При гіпотиреозі рівень ліпідів часто підвищується. У жінок менопауза та зниження рівня естрогену часто змінюють ліпідний профіль.

Чому холестерин необхідний

Холестерин є фундаментальним структурним компонентом клітинних мембран. Він необхідний для синтезу стероїдних гормонів. Він необхідний для вироблення вітаміну D. Він бере участь у відновленні та регенерації тканин.

Холестерин — не ворог. Це життєво важлива біологічна молекула. Проблеми виникають, коли порушується метаболічна регуляція. Практичні кроки для підтримки здорового ліпідного балансу:

• Збільште регулярну фізичну активність, таку як ходьба, плавання або танці.

• Споживайте більше рослинної клітковини з овочів, насіння, висівок та бобових.

• Включіть продукти, що підтримують ліпідний метаболізм, такі як овес, авокадо, горіхи, насіння льону, артишоки та листова зелень.

• Якщо рівень холестерину залишається підвищеним, оцініть рівень гормонів щитовидної залози та функцію печінки.

• Розгляньте можливість проведення розширеного тестування, включаючи ліпопротеїн(а), апоброянин B та гомоцистеїн, щоб краще оцінити серцево-судинний ризик.

• Підтримуйте тіло структурно та неврологічні функції за допомогою регулярного краніосакрального остеопатичного догляду принаймні раз на три місяці.

Висновок

Історія холестерину ілюструє, як спрощена теорія може формувати глобальну політику в галузі харчування протягом десятиліть. Сучасні дані свідчать про те, що метаболічна криза, яку ми спостерігаємо сьогодні, є насамперед результатом не природних харчових жирів, а надмірного споживання цукру, рафінованих вуглеводів, хронічного стресу та втрати цілісного розуміння фізіології людини.

Замість того, щоб шукати одного ворога, можливо, розумніше відновити баланс у всій системі.

Ваш краніосакральний остеопат

Лена Штайнберг-Широка